вівторок, 29 листопада 2016 р.

Наукометричні дослідження та бібліографія

Наукометричні дослідження більш притаманні науковим бібліотекам та бібліотекам вишів, ніж публічним бібліотекам. Більш того, публічні бібліотеки зовсім не займаються наукометричними дослідженнями)) Тому завдання цього тижня являють для мене суто теоретичну складову.
Отже.






1. Визначите журнали по Вашій тематиці в будь-якій із трьох баз: Web of Science компанії Thomson Reuters; Sciverse Scopus видавництва Elsevier; Науковій електронній бібліотеці elibrary.RU.


Доступу до бази даних Sciverse Scopus в мене немає, але на сайт видавництва Elsevier  я зайшла, за допомогою пошуку знайшла журнали за моєю тематикою, та подивилася їх індекси SJR і SNIP, Імпакт-Фактор.

Наприклад, журнал Library & Information Science Research





Далі я спробувала пошукати наукові фахові журнали у elibrary.RU. Серед знайдених журнал "Библиотечное дело"


Загалом, пошукові інтерфейси у проаналізованих базах досить зручні та прийнятні. 

2. У Системі Український індекс наукового цитування (http://uincit.uran.ua) знайдіть та перегляньте паспорт відомого Вам науковця (Україна) або визначте за допомогою пошуку науковця, що працює за Вашою тематикою (учених, що мають найбільший рейтинг у системі УІНЦ можна визначити на площині «Аналітика»)

Несподівано це завдання викликало у мене деякі складності. Робота у самій Системі доволі проста і не викликає питань, але знайти вченого-бібліотекознавця - ось де проблема. І це сумно.
Я робила пошук по установам. Розпочала, звісно, з Харківської державної академії культури. Виявила всього одного вченого, до того ж не бібліотечного фахівця. Такий же результат і за пошуком  "Київський національний університет культури і мистецтв".
Пошук співробітників Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського надав три результати, але у жодного з авторів нема процитованих робіт.
Тому мені довелося задовольнитися пошуком в scholar.google, де я знайшла, наприклад, Пасмор Надію ПетрівнуАллу Анатоліївну СоляникКоханову Ірину ОлександрівнуЛобузіну Катерину Вілентіївну


Тобто, незважаючи на те, що цих вчених нема в Системі Український індекс наукового цитування, наука таки жива і десь трішечки розвивається.

Якщо проаналізувати, вчені якої галузі та установи Харківської області  найбільш представлені в СУІНЦ, то ми побачимо що це у переважній більшості науковці з Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", найбільш рейтинговий з них - Левчук Леонід Геннадійович. Він також є у базі Scopus, де є перелік його робіт, індекс цитування та аналіз наукової діяльності з 1985 року.

3. Зареєструйтеся в ENDNOTE. Створіть нову папку для бібліографічних посилань. 
3.1. Додайте до нової папки записи джерел (від 3 до 6):
Використовуйте Import References — автоматичне внесення записів з раніше підготовленого файлу. Додайте опис будь-якого джерела з Google Академії (знайдені в попередньому завданні) у створену Вами папку;
3.2. Сформуйте перелік джерел, які Ви додали у нову папку у форматі RTF.


За допомогу у виконанні цього завдання щиро дякую  #pan.bibliotekar, який розмістиу у своему блозі україномовну інструкцію по користуванню ENDNOTE.

Після реєстрації я створила теку  Library collection та  здійснила пошук за запитом "бібліотечні фонди" та "library collection" у Google Академії. Додала знайдені результати у свою папку. 

Меню Bibliography на вкладці Format дозволяє автоматично створити відформатований список літератури. Можна вибрати бібліографічний стиль та переглянути попередній резільтат за допомогою кнопки Preview & Print.

Вивантажений перелік джерел:

1. CRAWFORD, W. Paper Persists: Why Physical Library Collections Still Matter. Online, v. 22, n. 1, 1998. ISSN 0146-5422.
2. EVANS, G. E. Developing Library and Information Center Collections. Library Science Text Series. ERIC, 1995. ISBN 1563081873.
3. SLOTE, S. J. Weeding library collections: Library weeding methods. Libraries Unlimited, 1997. ISBN 1563085119.
4. WITTEN, I. H.; BAINBRIDGE, D.; BODDIE, S. J. Power to the people: end-user building of digital library collections. Proceedings of the 1st ACM/IEEE-CS joint conference on Digital libraries, 2001, ACM. p.94-103.
5. ГУДІМОВА, Н. Соціальний фактор збереженості документів у бібліотечних фондах. Студії з архівної справи та документознавства, n. 6, p. 58-60, 2000.
6. КОМАРЕНКО, М. Робота обласних універсальних наукових бібліотек з формування своїх фондів у 2008–2010 роках (Огляд). Бібліотечна планета, n. 2, p. 29-32, 2012.
7. ЛОБУЗІНА, К.; ЛОБУЗІН, І. Проблеми адаптації, впровадження та адміністрування сучасної автоматизованої бібліотечної інформаційної системи. Бібліотечний вісник, n. 5, p. 14-21, 2011. ISSN 1029-7200.
8. МУХА, Л.; ЗАТОКА, Л. Історичні та техніко-технологічні аспекти фазової консервації бібліотечних фондів. Бібліотечний вісник, n. 1, p. 20-25, 2007. ISSN 1029-7200.
9. ОМЕЛЬЧЕНКО, М.; ЗАТОКА, Л. Пітер Уотерс і фазова консервація бібліотечних документів. 2007. ISSN 1029-7200.

10. ЯРОШЕНКО, Т.; ЯРОШЕНКО, Т. Колекція ресурсів вільного доступу-складова сучасного бібліотечного фонду. 2011.

Немає коментарів:

Дописати коментар